Нема сумніву, що повість «Старі люди» є інтуїтивною відповіддю на вимоги літератури новішої від найновішої.

Ця проза — без індексу: не жіноча, не чоловіча, не юнацька, не стареча, не ускладнена, не спрощена, не фантастична, не побутова, не любовна, не пригодницька і ще стоні не. Тому, що вона — і, і, і, і… Вона попросту життєва, наскільки життєвою є література. Настільки ж літературна, наскільки літературним є життя.

Чудесна оповість, якої бракувало. Это и многое другое вы найдете в книге Старі люди (Софія Андрухович)